National Mining University — Compliance with the Time
            Новини кафедри та університету
26.10.2012

“Меня пленяет вихорь бальный”. Творче чаювання

Із захватом пройшло творче чаювання під назвою “Меня пленяет вихорь бальный», організований учасниками клубу історичного танцю «Відлуння» та співробітниками науково-технічної бібліотеки НГУ.

Цей захід пройшов в рамках циклу “Бібліотечні гостини” 25 жовтня 2012 р. в приміщенні викладацької читальної зали (1/7).

Це вже другий спільний проект бібліотеки із клубом історичного танцю. На цей раз гостям було запропоновано познайомитися із бальною культурою Х1Х ст. в Росії.

В ході цієї зустрічі виявилось, що бали були улюбленною розвагою світської публіки у 19 ст. й не тільки. Їх улаштовували з метою налагодження відносин із представниками різних верств суспільства (в рамках одного соціального прошарку). Розподілялися бали за становими, професійними та віковими категоріями. Наприклад: придворні, суспільні, купецьки, сімейні, дитячі, бали-маскаради тощо.

Важливою особливістю придворних балів було те, що вони виконували роль офіційного прийому. Саме на таких балах вирішувалось багато важливих державних питань.

Особливим соціальним явищем стали публічні бали на користь нужденним. Участь в них вже була платною, а зібранні кошти передавались обраним адресатам. І якщо улаштування загальних свят було своєрідною повинністю для людини з вищого світу, то участь у благодійних ритуалах ставала її моральним обов’язком.

Можно сказати, що бали були розвагою, проте зовсім не відпочинком. Для багатьох запрошенних бали були важкою повинністю, відмова від якої вела до неприємностей, зокрема «відлучення від світу». Крім того, всі учасники бальних церемоній відчували як фізичне, так і моральне навантаження. Тому, що на балах потрібно було завжди мати бездоганний вигляд, контролювати кожен свій рух і кожне слово, при цьому виглядати природнім, привітним та веселим. Бальна наука потребувала довгих років навчання, тому дітей починали навчати танцям та світському етикетові ще з малих років. Проте всі ті труднощі та незручності з лишком окупалися тією популярністю та положенням, яких можливо було досягнути лише регулярно з’являючись на танцювальних вечірках при дворі.

Часом бали були своєрідними «ярмарками наречених», на яких спеціально приїзджали подивитись навіть іноземці.

Своїми знаннями про місце бала в світському житті, про бальний етикет, про моду чоловічу та жіночу, якої суворо мали дотримувались на балах у Х1Х ст. поділилися й учасники Клубу історичного танцю “Відлуння” – Генадій Первий, Інна Молчанова, Антон Воронько та Динара Калиниченко.

А молоді співробітники бібліотеки Людмила Мирошниченко та Настя Булгакова згадали тему бала у художній літературі. Про інші розваги на балах, а також про тайне спілкування за допомогою “мови веєра” та “мови квітів” розповіла Катерина Білоусова.

Ось таким був представлений світ балів в Росії Х1Х століття: фейерверки, танці, залицяння, кохання, підозри, ревнощі, виклики на дуель ... Романтика?! Дворянські бали дійсно були школою спілкування для людей. На балах вибирали наречену та жениха. Саме тому ці бали мали таку довгу історію.

Н. Д. Лєдєньова, зав. відділом

громадської інформації бібліотеки НГУ


До списку



© 2006-2017 NMU Інформація про сайт