National Mining University — Compliance with the Time
            Новини кафедри та університету
08.10.2014

Стільки гарних Роксолан в НГУ!

Чергові заходи у Центрі культури української мови ім. Олеся Гончара, як правило, це – свіжі враження, нові знання і гарні емоції . Цікаво, романтично, незаангажовано пройшов 7 жовтня літературий вечір, присвячений пам’яті видатного українського письменника Павла Загребельного (1924-2009рр.).

Вступне слово провідного методиста Центру, відомої поетеси і письменниці Лесі Степовички про Павла Загребельного і короткий документальний фільм, напевне, надихнули присутніх в аудиторії студентів і викладачів ще раз звернутися до його творчості, заглибитися в неосяжний світ людської душі, в неповторні долі героїв літературного метра України.

Вже кілька років на особливій хвилі популярності в українських глядачів турецький телесеріал, поставлений за мотивами роману «Роксолана». І тому так органічно вплівся в сьогодення Центру конкурс на кращу Роксолану Національного гірничого університету під назвою «РОКСОЛАНА – ДОНЬКА УКРАЇНИ». Це було захоплююче дійство. Виявляється, в НГУ стільки гарних Роксолан!!! Вони вміють і співати, й танцювати екзотичні танці, вдягатися зі смакомі, і, звичайно, гарно читати вірші, драматичні уривки.

Катерина Шевченко, Юлія Яковенко, Євгенія Єкимова, Альона Хворова, Лада Суха, Настя Пуголовкіна, Ганна Іонас – всі були неповторними! Колоритно возсідав у кріслі і сам султан Сулейман І Пишний – Олег Рибалка. І ще одна цікавинка: за законами древнього театру Хюррем Султан зіграли юнаки – Олексій Черевко ( Роксолана-Х) , Валентин Баша і Дмитро Лучко. Трагедія і гумор, сум і радість – все пережили учасники цього вечора. А журі тим часом обрали Роксолану «най-най». На перше місце вийшли Альона Хворова і Настя Пуголовкіна з «подругами». Артистично-екзотична Юлія Яковенко стала другою. Третє місце присудили «Роксолані -Х» – Олексію Черевку!

І остання приємність – усі Роксолани отримали красиві, корисні і солодкі подарунки в українському стилі.

Надія Гринько, ІАЦ НГУ

Довідка

«Роксолана» — історичний роман українського письменника Павла Загребельного, вперше надрукований у 1980 році, в якому розповідається про життя української конкубіни турецького султана Сулеймана і Роксолани. Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини. Також Загребельний особисто був у Туреччині — в місцях пов'язаних з Роксоланою. Відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася Настя Лісовська. Письменник так говорив про свою книгу:«Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій. Роман рецензувався в Москві, все було перевірено, життєвий фактаж достовірний. А взагалі мені епоха Сулеймана Пишного нагадує Кремль». На питання журналістів, чи вважає він Роксолану національною гордістю, Павло Загребельний відповів:«Її життєвий шлях і досягнення — це її особиста гордість. Я ж особисто не став би називати її національною гордістю»

Роксолана або Хюррем Султан — спершу наложниця, а потім — дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II. Справжнє ім'я та місце походження невідомі. У польській літературній традиції — Олександра, в українській — Анастасія. Ймовірно, вона була донькою священика Лісовського з галицького міста Рогатина або подільського містечка Чемерівці. У 1518–1520 роках потрапила до татарського полону й була продана в рабство. У 1520 році опинилася в султанському гаремі, де стала улюбленою дружиною Сулеймана І. Отримала нове ім'я Хюррем та титул хасекі султан. Народила султану 5 синів, а також доньку Міхрімах. Своїм коштом будувала мечеті, школи, караван-сараї та кухні у Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці й Медіні. Посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II. Оспівана у літературі, образотворчому мистецтві, музиці та кіно.

Надія Гринько. ІАЦ НГУ,

фото Альони Леонович (відеостудія "Юність" НГУ)


До списку



© 2006-2017 NMU Інформація про сайт