Dnipro University of Technology — Compliance with the Time
|
|
03.04.2017
Гончарівські читання у ГірничомуТретє квітня – День народження Олеся Гончара
Доброносними квітневими вітрами ввірвалися в Гірничий університет ці перші тепловійні дні. У Центрі культури української мови НГУ уже 18-ий рік поспіль збираються однодумці славетного земляка на Гончарівські читання: Олесь Гончар і Україна – «А я напишу Україні…»
Учасників Гончарівських читань привітав ансамбль бандуристів «Розмарія» музичної школи №2 імені Андрія Штогаренка (керівники Юлія Свиридова та Оксана Манойлик).
  Цього року на Гончарівських читаннях говорили про кольори нашої країни, про різнобарвну палітру України Олеся Гончара. Сім кольорів України було представлено на Гончаровому святі:
 про синє щедре небо, волошкові простори, сині води морів і сині плеса озер, а ще про сині дівочі очі, як ніжні незабудки, що задумливо дивляться у синю даль – говорила Аліна Горохова;
жовті мамині чорнобривці й стиглі поля пшениці, сонячні усмішки українських дівчат в сонячнім промінні, а ще запашний найсмачніший хліб зі скоринкою медового ранку – згадувала Бєлова Карина;
Україну – босу прочанку з гордим серцем, кривавим сльозами українців і червоними кетягами калини представила Анна Шаповал;
а Юля Соколик говорила про Україну рожеву, майже свою ровесницю, подругу з рожевими мріями, світанковою свіжістю, натхненням, мріями…; величною зеленою княгинею, що дає віру й надію, назвала Україну Діана Панченко. Зелені ліси, гірські вершини, пахощі м’яти, похилена верба й рясні садки – це Діанина Україна;
наші чорноземи – найродючіші в світі, а ще, на превеликий жаль, наша Україна – країна трагедій і втрат, гарячої любові до народу і чорної йому зради, високих степових могил, зламаних доль… - засвідчила ще одна учасниця дійства Карина Ковальова;
а ось Інна Кисличенко оптимістично запевнила, що Україна – білого кольору, бо завжди піднімалася з колін і усе починала з початку. Про білу оновлену Україну говорила й Леся Степовичка – письменниця, член Національної спілки письменників України, і підтвердила свою думку власним віршем – «Біла Україна».
      Ведучі літературно-музичної композиції – Тетяна Сузіна, Вікторія Гавриленко та Настя Ракова із захопленням розповідали про життєві сторінки письменника Олеся Гончара, його дружину Валентину Данилівну, яка неодноразово була у гостях в Гірничому університеті, сестру Олександру Терентіївну. Були й теплі спогади про дитинство Олеся Гончара.
Юля Пестова так проникливо прочитала вірш Ліни Костенко «Старесенька іде по тій дорозі», що на очах у присутніх забриніли сльози.
Виступ доктора філологічних наук, професора Дніпропетровського університету внутрішніх справ Анатолія Михайловича Поповського надовго залишиться у серцях гостей Гончарівських читань. Бо не завжди почуєш про листування з відомим письменником чи особисті зустрічі з генієм епохи.
На дійство було запрошено студентів Дніпровського технікуму енергетичних та інформаційних технологій разом зі своїм викладачем Надією Кирпенко. Студенти технікуму прийшли з поетичним дарунком. Ірина Сапіга та Ілля Драгунов прочитали фронтові вірші Олеся Гончара «Нині ти не впізнала мене» та «Над Бугом».
Неперевершеним було художнє читання уже магістрантки Маргарити Жданової, яка не зраджує традиціям, що існують в творчому колективі Центру культури української мови імені Олеся Гончара. Вона вже вкотре є учасницею зустрічі Гончарової весни.
Справжній ліричний струмінь в дійство внесла Тетяна Аксютенко – співробітниця кафедри філософії. Її пісня під гітару «Струмочок» надовго залишиться у серцях присутніх.
Апогеєм Гончарового свята став виступ народного чоловічого ансамблю Національного гірничого університету «Обертон» під керівництвом Олександра Переверзєва – заслуженого діяча культури і мистецтва України.
Пісні одухотворили аудиторію Центру й наповнили їх незвичайним емоційним піднесеним настроєм, то ж чарівний музичний подарунок «Обертона» викликав найбільше бурхливих оплесків.
  Організатори дійства – колектив Центру культури української мови імені Олеся Гончара: доцент Ірина Цюп’як, професор Світлана Ігнатьєва, викладач Олена Чумак, старший викладач Наталя Костюк, доцент Наталя Слобода та письменниця Леся Степовичка – по-справжньому творчий. І сьогодні вони, як завжди, команда однодумців, професіоналів, людей, які закохані в рідне слово, мову, бережуть ті «собори душ», про які так мріяв Олесь Гончар.
Фото відеостудії «Юність» ІАЦ НГУ |
© 2006-2025
Інформація про сайт