Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
            Новини кафедри та університету
17.06.2013

«Крізь час порогами Дніпра»

Унікальні дніпровські пороги 80 років тому покрила товща води, але пам'ять про них бентежить серця українців й сьогодні. У Меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького 14 червня відбулася презентація фотовиставки “Крізь час порогами Дніпра”, учасниками якої стали співробітники Національного гірничого університету.


У Меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького 14 червня відбулася презентація фотовиставки “Крізь час порогами Дніпра”. На виставці експонуються фотографії дніпровських порогів кінця ХІХ – початку ХХ ст., що зберігаються у фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Також поряд зі старими світлинами представлено сучасні фото тих місць, де колись шуміли пороги, виконані відомим дніпропетровським фотографом Павлом Маменком.

Дніпровські пороги, які було затоплено внаслідок будівництва Дніпрогесу у 1932 р., є одночасно і геологічною, й історичною пам’яткою. В геологічному плані – це ділянка, на якій води Дніпра перетинають Український кристалічний щит. В історичному – це місце стародавніх поселень людей, вольностей запорізьких козаків, розвитку дніпровського лоцманства.

Місце проведення виставки – у садибі академіка Д.І. Яворницького – обрано не випадково. Дмитро Іванович був одним з найвідоміших дослідників археології Надпоріжжя, запорізького козацтва та дніпровських лоцманів. Д.І. Яворницький дуже любив пороги, нерідко проводив екскурсії, сплавляючись вниз по Дніпру. Тож екскурсанти, слухаючи розповідь наукового співробітника Віктора Єкшова, могли ознайомитись як з історією краю, так і відчути всю велич і красу визначної геологічної пам’ятки.

Так само, як переплетення геології та історії в образі дніпровських порогів, вже понад століття пов’язані між собою Національний гірничий університет та Дніпропетровський національний історичний музей, очолюваний на початку ХХ ст. Д.І. Яворницьким. Катеринославське вище гірниче училище всіляко сприяло зведенню будівлі історичного музею на Соборній площі, дуже цікавилися історією професура та студентство. Зокрема, будинок Дмитра Івановича, де сьогодні розташовано меморіальний музей, відвідував професор гірничої механіки КВГУ М.М. Федоров – відомий діяч Катеринославської просвіти, представник старовинного козацького роду. І сьогодні викладачі та студентство вузу цікавляться історією. Цікаво, що серед співробітників НГУ є нащадки відомих історичних постатей, чия діяльність також пов’язана з порогами.

Окремою сторінкою в історії дніпровських порогів є дніпровське лоцманство. Започатковане за часів запорізького козацтва, воно існувало доки пороги не були затоплені. Лоцмани були прямими нащадками запорізьких козаків, вони жили у селах Лоцманська Кам’янка та Старі Кодаки і займалися судноплавством по Дніпру, проводячи судна та плоти через пороги. Найвідомішою постаттю серед дніпровських лоцманів є Мусій Півторак – отаман лоцманів, який у 1787 р. проводив через пороги флотилію Катерини ІІ під час її мандрівки на Південь. Від цариці Мусій Іванович отримав дворянський титул, звання поручика та прізвище Півторацький (Полторацький), а лоцманству було надано особливий статус з державним фінансуванням для забезпечення судноплавства по Дніпру.

На відкриття виставки завітали нащадки славного лоцмана Мусія Півторацького в особі родини завідувача інформаційно-аналітичного центру НГУ Надії Іллівни Гринько, чий дід – Кирило Півторацький був останнім з династії лоцманів. Надія Іллівна подарувала меморіальному музею фотокопії з родинного архіву, а її донька та онуки – 8-ме покоління нащадків І. Півторацького – заспівали пісню.

Чимало учасників заходу висловлювали думки щодо спуску вод водосховища, котрим є Дніпро в районі Дніпропетровська, та відродження порогів, які могли б стати однією з візитівок України. Можливо це дійсно колись станеться. Проте і зараз ми повинні пам’ятати про власну історію, невід’ємною складовою якої є дніпровські пороги.

Ігор Нікітенко, завідувач народного музею історії  ім. О. Поля НГУ


До списку



Сервіси

Розклад

Соціальні мережі

Facebook
YouTube

Інформаційне партнерство

Прес-центр
Закон про вищу освіту
© 2006-2024 Інформація про сайт